Війна. Історії з України

Українці розповідають, як вони живуть у війні

Donate

«Після війни я поставлю свічку за всіх, хто помер. За всіх своїх учнів, які не повернуться з війни. Я не знаю, скільки мені буде потрібно свічок. Я поки не хочу рахувати», — Ліда, 55 років, Біла Церква

«Після війни я поставлю свічку за всіх, хто помер. За всіх своїх учнів, які не повернуться з війни. Я не знаю, скільки мені буде потрібно свічок. Я поки не хочу рахувати», — Ліда, 55 років, Біла Церква

від | Бер 11, 2022 | Bila Tserkva, Війна. Історії з України

  Illustrated by Asia Timofeyenkova «В перші дні була паніка і багато сліз. Тепер щось схоже на отупіння. Хоча іноді все ще буває страшно. Страшно, коли на  телефоні з’являється номер чоловіка, але в трубці не його голос, а якісь хрипи. Його телефон вже...
«Не знаю, що було вчора, а що позавчора. Знаю тільки, що весь час бомблять», — Анна, 25 років, Донецьк—Харків

«Не знаю, що було вчора, а що позавчора. Знаю тільки, що весь час бомблять», — Анна, 25 років, Донецьк—Харків

від | Бер 3, 2022 | Харків

  Анні Грувер 25 років. Вона поетка, есеїстка та критикиня. Народилася в Донецьку, але в 2014 році, коли почалася війна, батьки переїхали до Харкова і вирішили заново відбудовувати тут життя. У перший день весни, 1 березня 2022 року, Харків почали бомбити....
«Війна показала, що в одну мить можна втратити все», — Анна Дубінкіна, 34 роки, Київ

«Війна показала, що в одну мить можна втратити все», — Анна Дубінкіна, 34 роки, Київ

від | Бер 2, 2022 | Kyiv, Війна. Історії з України, Війна. Історії з України, Київ

Ані 34 роки. До війни вона працювала директоркою популярного столичного закладу. Зараз організовує роботу однієї з волонтерських кухонь на базі ресторану в Києві. Поруч з нею працюють не професійні кухарі, а сусіди, які вирішили долучитися: «Я просто написала в чат...