«Для тварин в зоопарку або притулку найстрашніше залишитися без опалення і кормів. Обстріли посилювалися. Було вже чути гради та буки, повітряні бої. Нам доводилося вимикати все світло. Стрес шалений. Ми майже не спали і не їли. Треба було шукати можливість вивезти ведмедів», — розповідає Марина Шквиря. Їй 40 років, вона головна зоологиня Київського зоопарку і співзасновниця фонду Save Wild, який розвиває мережу притулків для диких тварин в Україні. Марина та команда рятує ведмедів, що опинилися в неволі у приватних звіринцях і цирках. Притулок “Біла скеля”, заснований фондом Save Wild, опікується сімома ведмедями. Це Люба, Михасик, Мальвіна, Чада, Папай, Аска та Синочок. Так було у мирному житті. Тепер Марина так само рятує ведмедів. Тільки від обстрілів.

«24 лютого о 4 ранку нас з чоловіком розбудили вибухи і спалахи світла у вікні. У голові ще залишались геть ірраціональні думки, що все буде добре. Але вже за годину ми зібрали речі, документи, своїх домашніх тварин — п’ятьох собак, чотирьох котів і равликів, та вирушили в бік нашого притулку. Боялися, що працівники не зможуть дістатися на роботу, і ведмеді залишаться без догляду», — каже Марина.

Упродовж першого тижня повномасштабної війни Марина, її чоловік Єгор Яковлєв та ще одна працівниця Ірина жили в притулку і доглядали за ведмедями. За цей час вони допомогли сусідському Притулку диких тварин вивезти в безпечне місце за кордон тигрів, левів, каракалів, гієноподібну собаку, мавпу — усіх тих, хто потребує складної їжі та свіжого м’яса. Організувати евакуацію було майже неможливо — складно знайти машини, бракувало кліток і наркозу, а коли виїхали, довелося прориватися через колони російської техніки. Прорвались. Вивезли. На кордоні з Польщею диких тварин підхопив Познанський зоопарк.

Потім Марина взялася за порятунок ведмедів — прихистити тварин погодився реабілітаційний центр для бурих ведмедів «Домажир», що під Львовом.

«Першою машиною ми вивезли п’ятьох ведмедів і одного лева. Навіть не знали, чи вдасться повернутися ще за двома ведмедями. Вантажили тварин дуже екстремально. З нами не було ветеринарів, мали тільки дві дози наркозу».

Дорога тривала добу: блокпости, черги з жінок і дітей, розбиті машини, пального на заправках немає.

«Це важко емоційно. Ми лише нещодавно переїхали з тваринами зі старого притулку в Житомирський області під Київ. Новий центр будували протягом року, взяли великі кредити, закупили метал. І частину констуркцій, які планували використати для нових вольєрів, терміново порізали, щоб зробити клітки для евакуції. Коли ти власноруч будував притулок, дуже непросто кинути все і їхати, не оглядаючись. Сподіваюсь, що “Біла скеля” вціліє», — каже Марина.

Зараз команда разом з іншими організаціями допомагає Притулку для диких тварин налагодити коридор для вивезення з небезпечних місць диких тварин з інших притулків та приватних звіринців. Подекуди притули залишилися без кормів та опалення. У Харкові під обстріли потрапив «Фельдман ЕкоПарк». Є жертви серед працівників. Зруйновані вольєри, постраждали тварини. У Миколаївський державний зоопарк потрапив снаряд, але не розірвався. У київському зоопарку співробітники продовжують жити поруч із тваринами та дбати про них.