Photos by Vyacheslav Horbonosov
Спочатку було «Слово», і «Слово» — це будинок у Харкові. Тут жили й творили найвидатніші письменники і митці України ХХ століття. Звідси більшість із них пішли на смерть. Те покоління ми називаємо Розстріляним Відродженням. Через сто років Росія намагалася розстріляти навіть пам’ять про них.
Будинок «Слово» був кооперативним: письменники, художники, артисти, композитори спорудили його на власні кошти. І назвали так за професією більшості мешканців і ще тому, що згори він формою нагадує літеру «С».
Навесні 1930 року родини почали заселятися у квартири. Будинок ожив: галасували діти, перегукувалися дорослі, у дворі грали у волейбол, а взимку заливали ковзанку. Тут було написано сотні текстів: вірші, оповідання, романи, п’єси, статті, нариси, репортажі. Намальовано сотні картин: портрети, пейзажі, натюрморти, графіка. Відрепетирувано десятки ролей, створено театральні постановки й музичні композиції, задумано кінофільми.
Сонячного ранку 13 травня 1933 року в «Слові» пролунав постріл. Вкоротив собі віку письменник Микола Хвильовий, ідейний і творчий лідер покоління 20-х, автор культурної концепції «Геть від Москви». Напередодні в будинку пройшли перші арешти. Радянська влада починала Великий терор. Більше як половину мешканців «Слова» було заарештовано, а їхні сім’ї виселено з квартир. Це покоління в українській культурі називають Розстріляним Відродженням.
Під час Другої світової війни будинок зазнав руйнувань, але люди його не покидали. Вдова Івана Дніпровського, яка залишилася в окупованому Харкові, спакувала у валізу архів і зверху поклала записку: «Тут зберігаються дуже цінні рукописи, папери покійного письменника Дніпровського. Того, хто знайде, прошу зберегти». Під час бомбардувань і боїв за Харків валізу забирали із собою в укриття. Так берегли найдорожче і найважливіше — пам’ять.
У будинку досі мешкає кілька родин — нащадки письменників і художників 1920-х років. Та більшість оселилася в ньому після війни. Тут народжуються і виростають нові люди. На подвір’ї граються діти, ходять до школи. Тут закохуються, одружуються, народжують дітей.
«Слово» вистояло, пережило всі випробування. Восени 2020 року в одній із квартир створили резиденцію для письменників і митців.
7 березня 2022 року російський снаряд пошкодив будинок «Слово». Розтрощені двері, вибиті вікна, побиті осколками стіни… Росіяни хотіли вдруге розстріляти наше Розстріляне Відродження, знищити нашу пам’ять.
Та вціліла меморіальна табличка на стіні — 122 імені — нагадує нам про те, що історія не повинна повторитися. Будинок «Слово» переживе орду і далі надихатиме жити і творити.
Дата запису 9 квітня 2022 року.
