Авторка фото Катя Москалюк

Дарина живе в Києві, у Соломʼянському районі. В мирному житті вона — тренерка з гімнастики, а ще займається мотоспортом і вчить кермувати мотоциклом. 23 лютого працювала та гуляла з хлопцем в парку, а вже 24 лютого вони похапцем виїхали з міста. Згадує: «Прокинулась, побачила новини і буквально за годину зібралась. Вдома сирен не чула. Почула їх вже у Львові». В Києві лишився її мотоцикл. 

Дорога з Києва до Львова, яку в мирні часи можна здолати машиною годин за п’ять-шість, зайняла тоді півтори доби, бо все стояло у заторі. Ночували на заправці. Оскільки хлопців зараз не випускають за кордон, вирішили лишитися у Львові. Перші дві ночі перебули в машині. Потім батьки Дарини відправили до неї ще молодшого брата, йому 15. Нині всі разом живуть в притулку.

Виїжджаючи з Києва, Дарина встигла взяти з собою теплі речі, зубну щітку, документи. Каже, не збирала спеціально тривожну валізку, але вдома все завжди посортоване. 

«Мені не було страшно виїжджати, але переживала за батьків, бо вони лишилися в Києві, не захотіли евакуюватися. Перед ними незручно і боляче». 

Зараз день Дарини виглядає так: сидить в притулку, стежить за новинами, виходить на вулицю пройтись. В притулку є їжа, засоби гігієни. Гаряча вода, душ, туалет. 

На найближче майбутнє план такий. Хлопець Дарини лишиться у Львові і буде працювати, а вона разом з братом рушить за кордон.

«Останні гроші витратила на квиток, маю тепер тільки на водичку, — розповідає дівчина. — Зараз намагаюся не накручувати себе, не читати новини нон-стоп, не втрачати духу. Мрію, навіть не мрію, а бажаю, щоб просто це скінчилося і всі були живі та здорові. Щоб усі були разом і трималися одне одного».